Наталія Крісман
3 годин(-и) тому
СЛОВО, ВОСКРЕСНИ З ПРАХУ !!!
Ось шкандибає Слово,
Втомлене в битвах грізних,
Хтось його обезкровив
В лапах своїх залізних.
Знищене і обдерте,
Сотні разів розп’яте,
Наче душею мертве,
Вбите жорстоким катом.
Ледве кидає погляд
В небо з жалів скорботне,
В погляді – згусток болю,
Але вже зримий спротив.
Кинута кимсь монета
В церкві фальцетом стогне.
Підкуп, а чи пожертва?
Морок вростає в скроні…
Знову бруківка, суржик,
Беркут – криваві руки,
В серці холоднім – стужа,
Ближньому ближній – круком,
Ворог, мов звір голодний,
Душить дитя в колисці…
Досить ярів холодних,
Кров’ю – в сиру землицю!
Воля. Повстання. Поступ.
Пам’ять не вдасться стерти!
Скажем тиранам – досить,
Рабство – це гірше смерті!

Знову поет-провісник
Скапує кров’ю в рими
В пошуках вічних істин,
Хоче з’єднатись з ними,
Прагне себе наситить
Волею, наче птаха.
Боже, зціли нас світлом!
Слово, воскресни з праху!

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Напишіть відгук