“Я розмовляю на російській мові, але я патріот України.
Нічого страшного в цьому немає”.
Так кажуть і думають багато людей.
Все було б вірно, якби це не була мова окупанта і агресивно налаштованого сусіда.
Якби вона силоміць не впроваджувалась роками шляхом приниження та знищення нашої мови.
Якби вона не була символом і носієм пропагандистської брехні.
Якби вона не несла енергетику країни агресора і не підсилювала сепаратизм та любителів “русскава міра”.
Ми – Україна, ми не Росія чи СССР!
І мова в нас своя, любима і солов’їна!

Слава Україні!

Slava Voli