Мабуть кожний українець в певні періоди свого життя стикався з “особливостями” політичної та бюрократичної систем, в яких нам доводиться жити. Розповім зі свого досвіду. В 2011 році в мене виникла ідея продажу будинку, в якому жив на той період часу. Ідея була дуже проста за задумом: продати житло в одному регіоні України, а купити в іншому. Через кілька місяців почав власне процес продажу-пошук покупця. Нарешті через півроку знайшлася людина, яка мала велике бажання придбати будинок. Ми дійшли згоди і почався процес підготовки необхідного пакету документів. Планувалося, що ця діяльність триватиме приблизно два тижні, але на практиці це тривало п’ять місяців. Але мабуть ніколи не зможу забути відділ земельних ресурсів районної державної адміністрації, здається саме так називається ця контора. В них є два прийомних дні на тиждень. І суть роботи цих чиновників зводиться приблизно до наступного: до обіда п’ємо чай, а після обіду кудись змиваємось. І якщо при бажанні і правильній організації роботи можна було б приймати десятки людей за день, то вони реально приймали лише кілька чоловік. Настільки знахабнілих від своєї безкарності та вдаваємої величі людей думав, що ніколи не зустріну. Але виявляється, що вони є і більш того, їм добре вдається вписуватися в існуючу систему і ставати її частиною.
До тих пір, поки в нас не з’явиться повага один до одного, в чиновника до людини і навпаки, буде процвітати існуюча система. Без поваги, без усвідомлення почуття гідності, притаманного кожній людині не можливо втілити серьозних змін в державному механізмі та побудувати сильну країну.

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Leave a Reply