СЛАВА Україні! ГЕРОЯМ слава!

Не пройшло й тижня, як лунали постріли на Майдані. Тільки-но похоронили загиблих героїв. Але потроху вже починає звучати музика весела — з вуличних кафешок, генделиків, з екранів телевізорів (неубиваемая реклама), фото розважального характеру на сторінках соцмереж наших українок тощо. Мене таке спантеличує. Невже у нас така коротка пам’ять? Чи душа зачерствіла настільки? На Майдані купи квітів вкривають землю, люди приходять знову і знову, щоб вшанувати пам’ять ще зовсім хлопчиків і дорослих чоловіків, що полягли тут 20 лютого.
Я не закликаю до того, що потрібно закутатись у жалобне вбрання і ходити чорною тінню, перетворившись на ходячий докір для тих, хто посмів засміятись чи розказати друзям анекдот. Життя, безумовно, продовжується. І, звичайно, не буде ганебним проявом бездушності, наприклад, тепла посмішка до дитини, що притулилась до рідної матусі. Але скорбота у серці за загиблими так швидко не покине живу душу, просто не може покинути, тому що так не буває. Жива душа однаково щиро відзивається і на біль, і на радість.
Прошу вас, не залишаймося байдужими! Саме на українській землі відбулись доленосні події, які показали усьому світові, що за вільне і гідне життя наші люди готові вмирати. Не залишаймося глухими до подій Майдану, до пролитих матерями сліз, до скорботи, що охопила гарячі серця! Навіть зараз не пізно. Вставай, Україно!

Ірина Плескіт

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Напишіть відгук