Невже ми тільки під кулями ЖИТИ можемо, а не існувати?

Мозок людини здатен обробляти дуже багато інформації. Набагато більше ніж може отримати людина в “звичайних” умовах.
Для “підкормки” активно використовуються технології. Я кажу не тільки про ЗМІ, інтернет чи взагалі “зомбоящики” різних форматів. Це і наука. Скажімо історія, яку більшість з нас навчились сприймати “де факто”, навіть не згадуючи про те, що її хтось написав. Інші вивчають історію самі з безлічі джерел, звичайно обираючи як правду ті, котрі відповідають їхнім моральним вимогам. Це книги, фільми, наукові роботи. Інформаційний світ дає нам картинку того, що ми називаємо “реальність”. Хто контролює інформацію – показує нам світ той, який потрібно. Довіра – наша слабкість, недовіра – наша смута. Людині потрібно вірити. А вірити нікому. “Вірити в Бога” вже давно стало поняттям релігійних ігор.
Зараз смута повертається.
Перед лицем смерті, перед щитами ворога, під кулями – тоді щось відбулось з людьми. Світ навколо став реальним, ми зрозуміли що таке Віра, що Світ є не тим образом зрощених в свідомості інформаційних подачок по талонах, наживок на гострих гачках.
Світ, виявляється існує у всій своїй красі, величі, різноманітності. І ось він, навколо нас, навіть у вогні, у вибухах. А коли настає світанок… Тихий світанок після важкої ночі. Цей Світ навкруги нас, але він в наших почуттях. В чистих, не засмічених, ніби все зайве згоріло.. чи змилось. І в такому світі не було “москалів, бандерівців, жидів”, не було великих і малих. Це та Свобода, яку будеш захищати ціною життя.
Та смута повертається.
Ті хто стояв разом – по трохи починають поливати одне одного помиями. Боротьба за теплі місця і товсті гаманці знову на першому місці. Світ знову став… Сірим, звичайним. Та Світ просто зник.
І от я думаю, невже тільки так? Невже ми тільки під кулями ЖИТИ можемо, а не існувати? Вірити, а не “сратись” чия віра крутіша? БУТИ Вільною Нацією, а не доводити з конвульсіями що Україна сама сама і сама пересама. Поважати інші мови як і рідну і вчитись дійсно гарно говорити своєю, а не з тими ж конвульсіями доводити якісь факти. І багато багато іншого.
І головне – жити, цінувати життя, відкрити очі душі і побачити Світ навколо, адже ми єдині.


Саша Мазур

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Напишіть відгук