Питання мови. Помітила за собою…
Я вже давно в сім’ї розмовляю українською. З багатьма подружками й знайомими також спілкуюся тільки рідною мовою.
Заняття з Ріт’ам вже декілька тижнів викладаю тільки українською – і вже не уявляю як можна по-іншому. Відчуваю, що наша м’яка мова набагато більше підходить по енергетиці до витонченого Ріт’ам.
А от коли я у місті мені треба звернутися до когось з незнайомих – до продавця, водія, просто перехожого… Чи коли потрібно зателефонувати по справам, то чомусь я автоматично переходжу на російську… Ніби це офіційна мова Києва.
Коли про це згадую – то вчасно стримую цю звичку. І тоді так приємно, коли людина теж підстроюється), ніби підтримує тебе в одній важливій справі – підняття національного духу країни, поваги до своєї історії! А ще років 3 назад, та навіть і менше – то ніхто б і намагався.
Приємні зміни, хоча й дуже болючі події виховують в нас державність.