Перебирає тихо струни осінь,
Вплітає павутинки в жовті коси.
Гітари звуки чисті та сумні.
Палають ягоди калини, як вогні.
Танцює листя неповторні вальси,
Дерева голі – гілки, наче пальці.
І плаче дощ, закоханий у осінь,
Своє кохання загубивши в її косах.

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Leave a Reply