«Перезавантаження» у душах відбулось! Справа за владою

Час панування мертвих душ вже минув. І страх причаївся десь глибоко всередині, щоб ненароком себе не видати. Людина думає, що керує ситуацією, володіє собою, але ні. Вона не вільна (душа її не відродилась на Майдані під кулями), душа встигла забути, що це за почуття таке — воля. Закарбувалось всередині лише відчуття страху — залежності від того, що про неї подумають інші, чи догодила вона своєму «патрону», вона внутрішньо здригається від кожного погляду, не маючи власної, чітко обґрунтованої позиції. Їй зрозуміла тільки мова приниження і насильства. Тому, щоб замаскувати свою неспроможність, щоб виправдатись у своїх очах чи інших, людина нервово починає діяти за принципом СИБУРДЕ (так звана симуляція бурхливої діяльності), що, власне, й відбувається зараз у ВР. Нардепи жвавенько так працюють на засіданнях, демонструючи народові завидний ентузіазм і абсолютну готовність до змін. Так свічка сильно спалахує перед тим, щоб загаснути назавжди.
Вони саме демонструють щось, а не просто працюють, як вихователька у дитсадку чи хлібороб на ниві. Одні стають «в позу» і чогось вимагають, інші мовчки тиснуть кнопки, тільки один на одного оглядаються, очима питаючи «я вгадав, я в тренді?». Огидно!
Нам не потрібна така влада. Адже вона ніяка не нова чи оновлена. І поки в нас «на манеже всё те же». Ті ж самі залежні душі, що мислити вільно неспроможні. Вони залишились за бортом останніх подій, продовжуючи жити вчорашнім днем, вчорашніми цінностями.

Люди, що стояли на Майдані, не зупинялись і далі будували барикади під пострілами снайперів, не приймають цього. Їхні душі, в яких спалахнув священний вогонь СВОБОДИ, повстають проти такої підлої підміни. Їм не потрібне ваше пристосуванство чи уміння швидко зорієнтуватись «на місцевості» і прилаштуватись до ситуації. Це не «Веселі старти» на швидкість реакції. Народові України потрібні, життєво необхідні прозорість, щирість і відкритість на усіх рівнях стосунків — від спілкування між людьми на побутовому рівні до державного управління.

За це люди воювали, віддавали свої життя!
І за це вони стоять зараз на Майдані!

Ірина Плескіт