Того лютневого вечора ми з друзями були на Майдані. Хтось робив коктейлі Молотова, дехто просто спілкувався. Я вирішив приєднатися до людей, які розбирали бруківку. Добре пам’ятаю, як один чоловік відбивав, а інші передавали з рук в руки невеликі
елементи бруківки і складали її до купи. Була дуже велика ймовірність штурму. Ще по дорозі до Майдану думав, чи вдасться встояти майданівцям проти добре озброєних беркутівців та бійців внутрішніх військ? Але стоячи в живому ланцюгу людей, які передавали один одному невеликі камінці, забув про холод, про можливість штурму. Саме в той момент переповнювало почуття єднання, почуття чогось чарівного. Люди посміхалися один одному, стояла чудова атмосфера. І я розумію, що саме завдяки цьому єднанню небайдужих, гідних людей Майдан переміг і його оточувала неповторна, чарівна атмосфера.

Слава Україні!

This entry was posted in Facebook Posts and tagged . Bookmark the permalink. Follow any comments here with the RSS feed for this post. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

Leave a Reply