Обличчя тих, що мовчать і не хочуть чути голос свого серця, не хочуть дивитися на світ своїми очима, ясно бачити, що покірно ковтають отруєну гидоту, що їм дають в рот, що воліють жити тишко нишком аби їх не чіпали – ці обличчя, насправді, стираються. Стирається індивідуальність, стирається особистість – її вже не існує – вона мертва. Ці обличчя перетворюються на безкольорову масу – масу з одним “обличчям”.

Леся Рідна.